Як підніматися кар'єрними сходами, щоб опинитися на вершині корпоративного світу? Експерти рекомендують отримати ще одну освіту, в бізнес-школі.
Дмитро Бондар, керуючий партнер MBA Strategy:
Якщо ви переслідуєте мету кар'єрного зростання, то потрібно визначити, який список шкіл буде відповідати вашим очікуванням. Якщо це виключно еміграційна мета – у цьому випадку можна не замахуватися на такі школи, як Гарвард, а обмежитися більш простими для вступу і заощадити багато грошей.
Як тільки ви зважилися на серйозні зміни в кар'єрі, другий крок – звузити ваш список шкіл до якогось притомного, тобто до трьох-чотирьох шкіл. Вимоги до вступу – вони досить різні. Той же Гарвард, Стендфорда, Уортон – це школи дуже високої якості, в яких колосальні вимоги. Наприклад, Стендфорд – це класична підприємницька школа в невеликому місті, Гарвард – це зовсім інше велике місто, абсолютно непідприємницьке середовище. Уортон – це фінансова школа. І як тільки ви зрозумієте вимоги, ви повинні переходити до базового початкового етапу – до підготовки до тестів. Паралельно – більше відвідуйте всіляких зустрічей. Їх дуже багато насправді: і в інтернеті, і наживо, і в Києві, і в Москві. Зустрічайтеся з випускниками, розпитуйте їх, бо від цього залежить: помилитеся ви у виборі або не помилитеся».
Олена Нещерет, TOEFL/GMAT Verbal Section/IELTS консультант:
«По суті, MBA-програми – це друга вища освіта за кордоном для топ-менеджерів, які вже мають мінімум три-чотири роки роботи, вищу освіту і при цьому хочуть набути практичних навичок і розвинути їх.
Профіль такого кандидата – це людина, як правило, від 24-х років. Бувають і молодші, але це радше виняток. Якщо говорити про досвід роботи, то це має бути якийсь стабільний період у якійсь конкретній компанії, щоб певна освіта згодом принесла користь.
Якщо кандидат ійде на таку програму, він повинен розбиратися в певній сфері. І для того, щоби принести користь іншим учасникам MBA-програми, і для того, щоб розуміти, про що говорять професори і люди, які учаться разом із ним.
З одного боку, коли економіка в стагнації, здається, що у людей немає грошей і, відповідно, попит на такі програми падає. Але з іншого боку, коли в країні все погано, люди хочуть чогось кращого і тому прагнуть виїхати. Тобто, якихось різких змін у кількості кандидатів, які подають документи на MBA-програми за останні роки у зв'язку з кризою ми не відчули. Попит на програми поступово зростає».
Святослав Самко, голова українського офису фонду прямих інвестицій «Abris Capital Partners», випускник Гарвардської бізнес-школи:
«Навчання у бізнес-школі відкриває можливість по-іншому, набагато ширше подивитися на хід бізнесу, на те, які мотивації мають люди, які працюють у бізнесі з різними функціями. По-друге, це можливість вивчити, яким чином ведеться бізнес у різних країнах. Тому що в класі, коли навчаються 900 осіб, представлені люди з багатьох країн. Це унікальна можливість спілкуватися з людьми, які працювали по всьому світу, у кращих компаніях, і порівняти підходи та методи.
Ти постійно собі ставиш запитання або тобі ставлять запитання. Знаєте, це як накачати м'язи, тобто в Гарварді кожен день, умовно кажучи, три-чотири години накачування інтелектуальних м'язів.
З іншого боку, ти розумієш, що всі люди в усьому світі приблизно однакові, мають такі ж мотивації, такі ж сильні, слабкі сторони, мають такі ж сумніви – і це дає певну упевненість у тому, що ти теж можеш робити певні речі, про раніше не думав.
Наскільки я знаю, від п'яти до десяти українців подається щорічно до Гарварду – це дуже мало для країни в 46 млн. Я закликаю подавати і не боятися».
За матеріалом в «Голос столиці»