За останні 50 років середній рівень IQ жителів Землі виріс на 12 пунктів. Уже доведено, що кожні наступні покоління швидше вирішують задачі, мають краще розвинуте логічне мислення і, як наслідок, отримують більш високий бал при перевірці IQ. Такий ефект названо іменем новозеландського соціолога Джеймса Флінна.
Існує багато версій, чому так відбувається – зміни клімату, еволюція, різні методи перевірки знань тощо. Сам Джеймс Флінн розробив математичну модель, яка описує чинники впливу на розумовий розвиток. Він дійшов висновку, що IQ більшою мірою залежить не від генів, а від оточення. Зокрема, рідні та прийомні діти, що виховуються в одній сім'ї, показують близькі результати при тестуванні, хоча у них і різні біологічні батьки.
Історія тестів IQ почалася у 1904 році. Того року британський психолог Чарльз Спірмен виявив, що здатності вирішувати цілі спектри завдань різного типу корелюють одна з одною. Тому припустив, що за виконання всіх типів інтелектуальних завдань відповідає один загальний чинник, який позначив літерою g (від «general» – загальний). Пізніше почали з’являтися різні тести – Айзенка, Векслера, Кетела, Равена. Найпопулярнішим, мабуть, уважається тест Айзенка. Але навіть у передмові до одного з видань IQ-тесту Айзенк писав, що для досягнення життєвого успіху до високих показників інтелекту в обов'язковому порядку повинні додаватися наполегливість і висока мотивація.
Чи справді тести IQ відображають рівень інтелекту? Світова практика знає немало геніїв математики, фізики, живопису, чий показник IQ був нижче середнього.
Низьку оцінку IQ при тестуванні отримав і відомий американський учений Л. Оргелл, який зробив вагомий внесок у проблему виникнення перших форм життя на Землі. Лев Мухін у книзі «Планети і життя» описує такий випадок: «Під час Бюраканської конференції зайшла розмова про модний тоді «індекс інтелектуальності». При цьому Оргелл зніяковів, а інші учасники бесіди дружно розсміялися. Я не міг зрозуміти, у чому річ, поки мені не пояснили, що у Оргелла один із найнижчих індексів у всій Америці. Я запитав Оргелла, чи не помилка це? Він із сумом сказав, що ні. Тоді ми всі разом дружно обурилися недосконалістю методу оцінки творчого потенціалу вченого» (Л. Мухін, 1984).
Нещодавно група британських і канадських учених дійшли висновку, що популярні тести ІQ не відображають реального рівня інтелектуальних здібностей, оскільки залежать від декількох різних підсистем мозку.
Едріан Оуен і Адам Гемпшир із канадського університету Західного Онтаріо та Роджер Хайфілд із лондонського Музею науки у листопаді 2010 року запустили сайт 12 Pillars of Wisdom. На ньому можна було пройти серію з 12 тестів різних типів когнітивних здібностей – вміння аналізувати, логічно мислити, увага, короткочасна пам'ять та ін. В експерименті взяли участь 100 тисяч осіб. Деякі добровольці також вирішували завдання, а рівень активності в різних зонах мозку фіксував томограф.
«Результати підтверджують теорії, що людський інтелект не є єдиною сутністю, а швидше формується з безлічі компонентів», – пишуть учені у статті, опублікованій в журналі Neuron.
Автори відзначають, що показники інтелектуальних здібностей людини залежать як мінімум від трьох компонентів – короткочасної пам'яті, здатності логічно міркувати, а також вербального компонента. Усі вони не зведені один до одного, і з них не можна «зібрати» один показник, який дозволив би пояснити все. Вчені роблять висновок, що інтелекту як єдиної сутності не існує – є набір незалежних і різних типів розумових здібностей.
Отже, інтелект визначається як сукупність пізнавальних здібностей людини, що свідчать про її рівень мислення та здатність вирішувати завдання. Вони лише визначають, який тип мислення найбільш розвинений у людини – образний, логічний, вербальний тощо, а також оцінюють пам'ять, рівень концентрації тощо.
Найбільші шанси досягти успіху має наполеглива людина з чіткою мотивацією, нехай навіть і за відсутності яскраво вираженого інтелекту.
Розвивайте свої природні здібності та вдосконалюйтеся у вищому навчальному закладі з рейтингу «Компас».
Тетянка